Лунниця бронзова

Бронзова прикраса ручної роботи Лунниця, кулон, елемент до намиста. Один з найпоширеніших амулетів-оберегів, що протягом багатьох епох були частиною жіночого вбрання. Найдавніший оберіг, що зображає Місяць, якому приписували родючість і материнство та жіноче начало у зв'язку з менструальним циклом та місячним календарем. Орієнтовно в Х —ХІІ столітті лунниця завоювала широку популярність у слов'янських народів.На території Східної Європи цей тип жіночих прикрас зафіксовано у представниць черняхівської культури. Емалеві лунниці були властиві подніпровським територіям та належать до київської культури. Стародавні слов'яни вважали, що лунниця допомагає при гінекологічних хворобах, забезпечує легку вагітність, сприяє безболісним пологам. Амулет носили жінки, що страждають безпліддям. Лунниця була покликана забезпечити продовження роду, її наділяли властивостями сімейного талісмана, здатними гармонізувати відносини подружжя. Вважалося також, що талісман сприяє спокійному сну, відганяє кошмари, захищає власницю від нічних злих духів. В Древній Русі підвіску-лунницю батьки дарували на день народження маленьким дочкам. Вважалося, що дівчинка набувала потужну покровительку в особі богині Мари, що захищала її від впливу темних сил і благотворно впливала на майбутнє. Вважалося, що талісман мав спочатку звикнути до власниці, насититися її енергетикою, тому його властивості проявлялися поступово. Лунницю використовували для індивідуального захисту жінки, укріплення сексуальності, захисту дітей. Як і всі слов'янські обереги, лунницю залучали до спеціальних ритуалів, що посилював її дію. Бронза, лиття, гравірування . 30x30 мм., вага близько 8 г.