Серія: Духовні скарби України
Присвячена Видубицькому Свято-Михайлівському монастирю, заснованому сином
князя Ярослава Всеволодом на південній околиці Києва - в урочищі Видубичі. За
літописом, назва урочища походить від слова "видибати" - на цьому місці виплив
дерев'яний ідол бога Перуна, якого було скинуто в Дніпро біля Старокиївської
гори під час хрещення Київської Русі. Першим мурованим храмом на території
монастиря була Михайлівська церква, зведена в останній чверті ХІ ст. На
початку ХІІ ст. монастир стає одним із центрів літописання. До володінь
монастиря належали звіринецькі, либідські, наводницькі, осокорківські та інші
землі з перевозами на Дніпрі та його притоці Либеді. Монастир брав активну
участь у політичному житті Київської Русі. Саме тут, біля Михайлівської
церкви, за традицією збиралося на рать воїнство. Сучасний ансамбль
Видубицького монастиря, що є пам'яткою архітектури національного значення,
сформувався з кінця XVII - початку XVIII ст., коли в монастирі з'являється
кілька чудових споруд: один із найкращих шедеврів українського бароко -
Георгіївський собор, трапезна з храмом Преображення Господнього, дзвіниця.
На аверсі монети розміщено: угорі - малий Державний Герб України, над яким
напис півколом УКРАЇНА; у центрі на дзеркальному тлі зображено знакові будівлі
архітектурного комплексу Видубицького монастиря в оточенні квітів; зазначено
написи: 5/ГРИВЕНЬ/2020 (унизу) та ВИДУБИЦЬКИЙ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКИЙ МОНАСТИР
(півколом); логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України
(ліворуч серед квітів).
На реверсі монет зображено композицію: у центрі - сходи, що символізують давню
історію монастиря, на першій сходинці яких напис - ХІ ст.; ліворуч -
стилізовані іконографічні образи святих, праворуч від сходів - образ ченця,
унизу відбиток печатки князя Всеволода, праворуч від неї - герб полковника М.
Миклашевського, коштом якого побудовано Георгіївський собор (1696-1701).