Головну героїню «Першої книги спогадів» звати коротко та по-молодіжному Йо
(скорочено від Йоганни). Школярка переїжджає щопівроку до нового міста через
постійну зміну батькової роботи. У новому класі дівчинка знайомиться з чемним,
милим, приємним Луїсом, котрий виявляє неабиякий інтерес до неї. Героїня
втратила маму майже десять років тому й досі мало знає про її загибель. Майже
всі фотографії згоріли при пожежі. На згадку залишився лише срібний кулон з
крихітною світлиною та написом: «Ключ у тобі». Батько знехотя коментує втрату,
добирає слова, видно, що це відгукується болем у його душі. Йо відчуває себе
незатишно не тільки через численні переїзди. Клопоту їй завдає дивний дар
проникати в чужі спогади. Вона торкається зап'ястка іншої людини й опиняється
на сріблястому полі, вибирає стебло, що палахкотить найбільше, й потрапляє у
спогад. Інколи «підключення» до чужої підсвідомості відбувається ненароком,
інколи -- навмисне. Чи приречена Йо жити без обіймів та дотиків решту своїх
днів? Авторки не відповідають.