Міфи України.
Ґєорґій Булашев.
Київ Довіра. 2003р. 383с.
Палiтурка Тверда, Звичайний формат.
переклад: Юрiй Г. Буряк.
За книгою Георгія Булашева «Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях»
ГЕОРГІЙ БУЛАШЕВ — ЕТНОГРАФ Шеоргій Онисимович Булашев народився в г 1860 році в селі Мала Токмачка Бердянського повіту Таврійської губернії (нині це село в Запорізькій області, розташоване воно на річці Кінській у самому осередді колишньої Запорозької Січі).
Батько вченого був виконуючим обов’язки псаломщика, але сина він віддав учитися саме по духовному відомству. Георгій Булашев закінчив Таврійську духовну семінарію (в Сімферополі), а 1883 року — Київську духовну академію. Юнак відзначався особливими здібностями: вже в 1877 році в газеті «Крымский вестник» надрукував статтю «Месяцесловы святых при рукописных богослужебных книгах церковно-археологического музея».
Навчаючись на другому курсі Київської духовної академії, від її Ради був представлений на здобуття Євгеніє-Рум’янцівсь-кої премії за роботу «Десятилетие учено-литературной деятельности редактора журнала «Руководство для сельских пастырей», ректора Киевской духовной академии Бориса Плотницкого».
За працю «Преосвященный Ириней Фаль-ковский, епископ Чигиринский» одержав ступінь кандидата.
1883 року Г. Булашев публікує в «Черниговских епархиальных ведомостях» (1883. — № 14) етнографічну розвідку: «Несколько слов о так называемых двоеверных песнях русского народа».
І це у 23 роки.
На четвертому курсі 6 грудня 1883 року був затверджений у званні магістра.
Викладав у Києво-Подільському духовному училищі, в Першому жіночому училищі духовного відомства та інших навчальних закладах.
У 1883—1888 роках вміщував у журналах щороку по кілька десятків статей духовного змісту, критичних, бібліографічних, з питань етнографії, огляди, рецензії. З 1884 по 1892 рік він редактор «Воскресного чтения», що виходило в Києві, а по 1905 рік — помічник редактора журналу «Руководство для сельских пастырей».
У 1905 році Синод призначив його редактором цього журналу строком на один рік.
На цьому дані автобіографічної записки кінчаються.
Рік смерті вченого не відомий.
«Міфи України» — це блискучий, неперевершений посібник з народознавства.
В цій книжці зібрані міфи України. А точніше це посібник з народознавства.
Містить багато термінології.
Цікавий погляд народу на буденні речі.
Стан дуже добрий