У цій книзі автор досліджує «політику Ісуса», а особливо соціальні наслідки
проголошення Ним Царства Божого та біблійного ювілею, оприявнюючи незмінну
актуальність Його етики революційного ненасильства.
Андре Трокме рішуче відкидає як неприйнятний для християн будь-який компроміс
із насильством як дозволеним засобом досягнення певної мети. Він викриває
помилки як прогресивного, так і реакційного таборів, які «тимчасово» обирали
насильство, проливаючи кров мільйонів жертв в ім'я «кращого» майбутнього. На
його переконання, Ісус пропонує Своїм послідовникам єдино можливу дилему, з
якою зустрічається кожне сумління: чинити добро або завдавати шкоди, тобто
рятувати життя або забирати його. Після відкупительної жертви Ісуса Христа
ніхто більше не може вбивати, щоб рятувати. Лише життя як таке -- а не життя,
якого можна позбавити інших -- може спасти людину і закласти підвалини
цивілізації миру, любові та справедливості.
Для Церкви й держави ця книга містить багато пропозицій. Вона спростовує
погляди тих християнських спільнот, які надавали перевагу «мечу», що
призводило до хрестових походів, переслідувань єретиків і релігійних війн.
Автор відкидає етику зобов'язаності власному становищу, згідно з якою від
звичайного християнина можна очікувати лише покори природному порядку,
цивільним обов'язкам, які нав'язуються ззовні як норми «правильної» суспільної
поведінки.
Вірність своїм ідеям Трокме засвідчив через прихильність до ненасильницького
опору в окупованій Франції під час Другої світової війни. У XXI столітті
мілітаризм, тоталітаризм і гноблення найслабших -- це порядок денний в усьому
світі. Саме тому книга Трокме -- це потужний заклик до Церкви й християн
докладати духовних і практичних зусиль для утвердження мирних цінностей
майбутнього Божого світу.