Амадока
Понівечений до невпізнаваности в одній із гарячих точок на Сході України,
герой роману «Амадока» тільки дивом залишився живим. Це сумнівна втіха,
оскільки важкі травми призвели до повної втрати пам'яти: чоловік не пам'ятає
ні свого імени, ні звідки походить, не пригадує жодної близької людини,
жодного фрагмента свого попереднього життя. Таким його і віднаходить жінка,
любов і терпіння якої здатні творити дива: сягати найглибших пластів забуття і
спогадів, поєднувати розрізнені клапті понівеченої свідомости, зшивати докупи
спільну історію.
Амадока -- найбільше в Европі озеро, розташоване на території сучасної
України, вперше згадане Геродотом і впродовж кількох століть відтворюване на
мапах середньовічними картографами, аж до свого раптового і цілковитого
зникнення. Яким чином безслідно випаровуються великі озера, як зникають цілі
світи, цілі культури -- і що залишається натомість? Чи може існувати зв'язок
між єврейською Катастрофою Східної Европи і знищенням української інтеліґенції
в часи сталінських репресій? Чи може забуття однієї людини сягати на кілька
поколінь під землю? Чи пов'язують нас знаки і шрами понівеченої пам'яти? Чи
здатні любов і терпіння дати змогу торкнутися свідомости іншої людини?