Це особлива книга. Починаючи з жанру: не роман, не повість, не збірка оповідок
- радше вправна реанімація найдавніших різновидів письма - сповіді,
одкровення, притчі. Книгу цю можна читати з будь-якого місця, гортаючи
сторінки як уперед, так і назад. Повертаючись і перечитуючи. І щоразу
знаходячи щось сокровенне й нове. Бо всі ми голодні любов'ю. Нестачею її для
себе і невмінням дати її іншим. А книга, либонь, і є тим хлібом, що почасти
цей голод тамує.
Мовлено саме про таку книгу. Книгу, яка добрим словом бере за руку і веде за
собою.
"Синій зошит" - це крихти спостережень, одкровень, зауваг і мудрих приписів,
"кристали днів світящих", як любив казати карпатський мудрець, чий багатющий
досвід і ліг в основу книги. Про що ж вона? Про те, що нас оберігає в цьому
світі, що є Домом душі, від чого просвітні наші дні, про чудесне і нове, про
фарби серця, про ціни і цінності, про вершини і рівнини, про вітаміни радості,
про очі провидіння, про те, що написано на заплющених повіках, про закон ноги
і сліду, про плин довголіття, про закон множення і примноження, про те, в чому
слабість і в чому сила українства, про нитки, що ведуть у вічність, про те, що
ми їмо і що їсть нас, про ліки під руками і… ногами, про силу і красу "густого
слова", яким це написано. А ще - "Скриня маленьких секретів", які можуть
прислужитися нам у щоденному тривку.
Ця книга є розрадою і покликом водночас. Покликом - ставати доконечно тою
людиною, якою нам суджено бути. Наповнювати собою порожнечу в собі. І
заповнювати порожнечу світу собою. А розрада - в найпростішому: відчувати, що
ти живий! І яким би світ не був, не треба забувати, що він - Божий.