Лидия Чарская "Княжна Джаваха" -повесть
та Гай Светоний Транквилл "Жизнь двенадцати Цезарей" -роман
Литературно-художественное издание
Серия "Библиотека Ретро"
В книгу входят:
1. Лидия Чарская "Княжна Джаваха"- повесть
2. Гай Светоний Транквилл "Жизнь двенадцати Цезарей" - роман
"Радуга" Днепропетровск , 1993 г.
Лідія Чарська - російська актриса, письменниця. Народилася 19 січня 1875 року в Царському селі. Сім років (1886-1893) провела в Павлівському жіночому інституті в Петербурзі; враження інститутського життя стали матеріалом для її майбутніх книг. Вийшла заміж за офіцера Б. Чурилова, але шлюб був недовгим. Чурилов виїхав у Сибір на місце служби, залишивши в Петербурзі дружину з маленькою дитиною. Після закінчення театральних курсів Л. Чурилова надійшла в петербурзький Олександринський театр і грала там до 1924 року. .У 1901 році в журналі «Задушевне слово» була надрукована перша повість «Записки інститутки», яка принесла письменниці надзвичайний успіх. З тих пір повісті Чарської з’являлися в цьому журналі щорічно. Всього за 20 років творчості з-під пера письменниці вийшли близько 80 творів.
Після революції Чарську перестали друкувати. Її твори були вилучені з бібліотек і знищені. З 1925 по 1929 рік з великим трудом вдалося опублікувати 4 маленькі книжки для дітей під псевдонімом Н. Іванова.
У Громадянській війні загинув син письменниці, це стало великим горем для неї. Чарська йде з театру і існує лише на пенсію, яку виклопотав їй Корній Чуковський.
18 березня 1937 року Лідія Чарська померла і була похована на Смоленському кладовищі Ленінграда.(информация из Internet).
«Княжна Джаваха» — повесть Лидии Чарской (1903), приквел «Записок институтки».
Это история жизни и взросления маленькой девочки — княжны Нины Джавахи, уроженки солнечного Гори — одного из уголков Грузии.
Гай Свето́ний Транкви́лл (лат. Gaius Suetonius Tranquillus; около 70 года н. э. — после 122 года н. э.) — древнеримский писатель, историк, учёный-энциклопедист, личный секретарь императора Адриана, наиболее известный сборником биографий «Жизнь двенадцати цезарей» на латинском языке. Другие произведения Светония сохранились лишь фрагментарно.
«Жизнь двенадцати цезарей» (De vita Caesarum; буквально «О жизни цезарей») — основной труд древнеримского историка Светония, написанный на латинском языке в его бытность секретарём императора Адриана (ок. 121 г. н. э.). Представляет собой сборник биографий Юлия Цезаря и одиннадцати первых римских принцепсов, от Августа до Домициана.
Труд посвящён префекту претория Гаю Септицию Клару.
Первые страницы книги не сохранились. (информация из Internet).
Оплата на карту Приват-банку, вышлю Новой или Укрпочтой