Виробник: Інший виробник
Тематика: Релігії світу
Життя Ісуса Христа.
Ріцціоті Дж.
Рим, 1979 р.710 с. іл.
Мягка 240х170 мм.
Видання Українського Католицького Університету ім. Св.Климента Папи
Праці Греко-Католицької Богословської Академії.
У праці на релігійну тематику зроблено спробу дослідження життєвого шляху особи, яка вплинула на хід світової історії - Ісуса Христа. Автор описує географічні, національні, релігійні та історичні особливості, які передували і супроводжували діяльність Христа.
Книга є "офіційним", римським виданням греко-католицької церкви.
ДЖЮЗЕППЕ РІЦЦІОТТІ - ЖИТТЯ ІСУСА ХРИСТА. з критичним вступом – ПЕРЕДМОВА
Перша неясна ідея писати цю книгу прийшла мені під час першої світової війни. Лежав я у військові», шпиталі між Альпами. Якийсь час я там перебув між життям і смертю, і ближче до цієї, як до там-того. День і ніч гори відгукували вибухами гранат, кругом мене стогнали ранені, інші вмирали, а запах роз'ятрених ран пригадував кладовище. Чекаючи на мою долю, одного дня подумав я, що, якби остався при житті, то міг би написати « Життя Ісуса Христа ». Його Євангелія лежала коло мене, і її сторінки, на котрих каплі крови розлились на грецьких буквах, як рубрики, виглядали мені, як символічно мереживо життя й смерті.
Коли я оздоровів і повернув до звичайного життя, ті ідея « Життя Ісуса Христа» замість приманювати, лякала мене, і кожного разу, коли я думав про це, то й більше лякався. А таки вона, не тільки ніколи не покидала мене, а ставала якоюсь потребою мого духа. Як інстинктивно реагуємо перед страшною конечністю, так і я почав метушитись кругом неї, так якби хотів себе самого обманути: почав я публікувати досліди над єврейськими та сирійськими текстами, потім «Історію Ізраїльського народу ». а дальше « Юдейську війну» Йосифа Флавія. Але празднья твердиня стояла там, посередині моїх кругів, недоступна моєму страху. Мало мене зворушували заохочування моїх приятелів та впливових осіб; через роки і роки я відповідач, що мої сили були заслабі на «Життя Ісуса Христа».
Але пізніше, проти всякого передбачення, я піддався. А ще тому, що агонія військового шпиталю, по кільканадцяти роках, повторилась, та ще її в куди гірших обставинах: тобто тоді, коли я побачив, що гроза нової війни надходила на людство і що Європа була б знову залита кров'ю; тоді мені здавалось, що не моя особа, але все людство, те що здавалось цивілізоване, лежало вмираюче, із скривавленою Євангелією на його ношах.
Такий вид так сильно мене зворушував, що я не міг не послухатись його: повертала кров на світ — треба було, щоб повернула й Євангелія. І так ця книга була написана в масі, коли Європа потопала у війні, тобто в тім, що є цілковитим запереченням Євангелії.
Якщо звіряю ці речі читачеві, це не на те, щоб звернути увагу на мою незначну особу, а щоб вказати в якім стані духа була написана ця книга. А така вказівка, на мою думку, є дуже важлива, щоб точно оцінити кожне « Життя Ісуса Христа ». Читач, котрий розгляне останній розділ « Вступу», переконається, що життєписи Ісуса написані Штравсом, Ренаном, Люазі та багатьма іншими, одержали їх окремі забарвлення головно від стану духа їх автора. Таке саме сталось і зі мною, — і признаю це щиросердо, —бо стан духа, в якім я писав, був такий: вийти із сучасності і скупчитись в минулому, вийти із крови й увійти в Євангелію.
І якраз із цієї причини я хотів написати твір тільки історично-документальний: тобто я старався віднайти давній факт, а не модерну теорію, солідність документу, а не крихкість його модного пояснення; я навіть відважився наслідувати « байдужість» канонічних євангелістів, які не пишуть ані одного слова радості, коли Ісус приходить на світ, ані одного слова жалю, коли він вмирає. Отож я хотів написати критичний твір.
Дуже добре розумію, що це слово, що находиться в заголовку книги, буде оцінене, як загарбання, тими усіма, для котрих критичне знання
— це тільки руйнування, а його останнім словом-висновком має бути «ні»; але ще ніхто не доказав, що ці хоробрі мужі є праві, а ще менше, що їх руїнницька ціль осягнула правдиві висліди на документах, проти котрих вони завзял…