Книга Ігоря Астапенка -- це біль супроти болю, впритул болю, біль-болем:
виболений, вивірений, не уявний. Лімфатичні потоки свідомості породжують не
страх, не слабкість, а -- переливання метафор. Авторська інтерпретація
Танатосу -- не що інше, як глибока жива лінія під сумом.