Ця книга є до певної міри літературною містифікацією. Бо містичним, загадковим
досі залишається й сам Микола Гоголь. Таїною оповиті його з'ява на світ,
причина самотності, дар провидця, непоборне відчуття месіанства, нібито
спалення другого тому "Мертвих душ", якщо він був, смерть і зникнення голови з
труни...
Гоголь забрав із собою таємницю -- чи була в нього та єдина жінка, з якою він
мріяв поєднати долю і якій звіряв найпотаємніші думки. Аналізуючи його
епістолярію до Марії Балабіної, Олександри Смірнової-Россет, Анни
Вієльгорської, автор схильний вважати, що була. Тож він і скомпонував рукопис
з уривків реальних листів Миколи Гоголя, написаних до різних людей, як до тієї
уявної. Якщо чогось бракувало для розкриття образу письменника і тодішнього
його стану,-- він послуговувався переказами й міфами, які знають поодинокі
його земляки.
Думки, почуття, переконання одного з помітних діячів світової культури
актуальні й понині. Прочитати їх, відкрити невідоме досі з його біографії,
задуматися -- то чудова нагода пом'янути митця перед 200-літтям від дня його
народження.