Олівер Маркс щойно вийшов з в’язниці, відсидівши там десять років за вбивство
одного з найближчих своїх друзів. Убивство, якого він, можливо, і не скоював.
Його зустрічає детектив Колборн, який і запроторив Олівера до тюрми. Він іде
на пенсію, але перед тим хоче дізнатися, що ж насправді сталося десять років
тому.
Ще вивчаючи Шекспіра в академії, Олівер зауважив: його талановиті однокурсники
грають ті самі ролі що на сцені, що в житті — лиходій, герой, тиран,
спокусниця, — а сам він зазвичай залишався другорядним персонажем чужої
постановки. Але одного разу викладачі змушують студентів помінятися ролями, й
ось уже добродушне суперництво перетворюється на потворні сутички, а сюжет
театральних п’єс утілюється в життя.
Зрештою стається трагедія: одного із семи друзів знаходять мертвим. А перед
іншими постає найскладніша акторська задача всього їхнього життя: переконати
поліцію і себе самих у власній невинності.