Дженнетт маккерді я рада, що моя мама померла

Дженнетт Маккерді Я рада, що моя мама померла. К. Арьбукс. 2024.-204 с. Відверта й пронизана чорним гумором історія про витривалість, незалежність... і про те, як же добре мити голову самостійно! Коли Дженнетт Маккерді вперше потрапила на прослуховування, їй було всього шість років. Мати Дженнетт мріяла про зіркове майбутнє донечки, а дівчинка ж була готова на все, аби тільки зробити маму щасливою. Після успіху серіалу «Айкарлі» на дівчину звалилася непрохана популярність. Утім, поки мати насолоджувалася спілкуванням із папараці й модераторами фанклубів, Дженнетт потерпала від тривожності, сорому й ненависті до власного тіла. Згодом це вилилося в розлади харчової поведінки, алкогольну залежність і низку нездорових стосунків. Невдовзі після того як вони разом з Аріаною Ґранде зіграли головні ролі в «Сем і Кет», спінофі «Айкарлі», мама Дженнетт померла від раку й усе стало ще гірше. Зрештою, лише відкривши для себе психотерапію та покинувши акторство, дівчина почала повертатися до нормального життя й уперше зрозуміла, чого хоче вона сама