Виробник: Інший виробник
Тематика: Історія
Повість минулих літ.
Літопис.
К. Веселка. 1989г. 223 с., іл.
Серія: Героїчний епос народів СРСР.
Переказ В.Близнеця.
Художник Г.Якутович.
Вид. друге
Палiтурка Тверда палітурка., Збільшений формат.
Науково-популярне видання під науковою редакцією Д.С. Ліхачьова та з прекрасними ілюстраціями Г.В. Якутовича.
«Повість врем'яних літ» — найдавніший відомий руський літопис. Оригінал до нашого часу не зберігся, є лише пізні списки, тобто варіанти переписані з інших джерел.
Секретар Катерини II О. Храповицький стверджував, що він бачив оригінал твору.[4]
Відомі два основні списки «Повісті врем'яних літ». Оригінал упорядкував у 1113 році монах Києво-Печерського монастиря Нестор, якого і вважають основним упорядником твору. У 1118 один із ченців Видубицького монастиря створив список, що призначався для Мстислава, сина Володимира Мономаха. Це зведення зберігалося в Іпатському монастирі, звідси й походить назва — Іпатський. Саме цей список зберіг ім'я основного упорядника «Повісті врем'яних літ» — Нестора:
Повість врем'яних літ з богом починаєм. Отче благослови. Повість врем'яних літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідси пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, і як Руська земля постала. Тож почнемо повість оцю.
Несторів літопис за Іпатським списком, на відміну від Лаврентіївського списку, має виразне українське походження.
У 1116 році укладена друга редакція літопису. Її упорядником став ігумен Видубицького Свято-Михайлівського монастиря Сильвестр, який за дорученням князя Володимира Мономаха вніс до літопису певні зміни, зокрема применшив історичну вагу київського князя Святополка, натомість виділивши свою постать. Цей варіант тексту «Повісті минулих літ» був включений до складу літописного зведення, яке переписав чернець Лаврентій у Суздалі в 1377 році. Тому цей список назвали Лаврентіївським.
За зразками «Повісті врем'яних літ» склалися Київський (про події XII ст.) та Галицько-Волинський літописи (про події XIII ст.). У сукупності три літописи називають «Літописом руським» — великою книгою про події часів Київської Русі у світовому контексті до XIII століття.
Стан добрий