Почаївська богородиця
Опис
Розмір: 25 х 30 см. Матеріал: сосна. Обпалювання, брошування, вживлення малюнка, підмалювання акриловими фарбами, техніка зістарювання, фінішний віск.
Це одна із найбільш відомих та шанованих українських ікон – Почаївська матір Божа. Ікона написана олійними фарбами у строго візантійському стилі на простій дошці з липи і відображає матір Божу в пояс з Богодитиною на правій руці, хоча зустрічаються також списки і Богородиці-ліворучниці. На списках ікони часто внизу ікони зображується відбиток стопи на скелі, оповитій хмарами — як пам'ять про переказ про явлення Божої Матері на горі Почаївській, де залишився слід її ноги. Походження образу не з'ясоване. Ікона написана давнім візантійським письмом, відтак могла бути створена або у Візантії, або в Болгарії. В 1597 році монастирю її подарувала заможна вдова луцького земського судді Анна Гойська, що володіла Почаєвом у другій половині XVI століття. Вважається, що в 1559 році цю ікону Анні подарував грецький митрополит Неофіт (згодом — константинопольський патріарх) на знак вдячності за сердечний прийом у Почаєві, через який він проїздив, повертаючись із Московії. Відтоді образ став святинею дому Гойської. 1773 року Папа римський Климент XIV на прохання канівського старости Миколи Василя Потоцького прислав для ікони дві корони з чистого золота: одну для Діви Марії, іншу для маленького Ісуса. Обряд коронування провів луцький унійний єпископ Сильвестр Рудницький. Дні вшанування ікони у православних і греко-католиків: 12 квітня, 5 серпня і 21 вересня, у римо-католиків — 30 березня.
Також шукають:
