Аскорбінова кислота 10 гр

Регулює окислювально-відновні процеси, вуглеводний обмін, згортання крові, регенерації тканин, утворення стероїдних гормонів; підвищує опірність організму, а також бере участь у синтезі колагену і проколагену та нормалізації проникності капілярів. Бере участь у регулюванні окислювально-відновних процесів, вуглеводного обміну, згортання крові, регенерації тканин, утворенні стероїдних гормонів; підвищує опірність організму, а також бере участь у синтезі колагену і проколагену та нормалізації проникності капілярів (зменшує судинну проникність). Фармакокінетика Близько 25% зв'язується з протеїнами плазми, відкладається в плазмі і клітинах, найбільша концентрація досягається в залозистих тканинах (в основному в корі надниркових залоз та гіпофізі). Препарат метаболізується в печінці, виводиться з сечею у вигляді оксалату і в незмінному вигляді. У незмінному вигляді виділяється також з молоком. При збільшенні концентрації препарату у плазмі більше ніж 1,4 мг/100 мл збільшується виведення з сечею. Показання: при інфекційних захворюваннях з підвищеною температурою та інтоксикацією; інфекційні захворювання та в період реконвалесценції; збільшена потреба у вітаміні С при вагітності та в період лактації; при мляво гояться ранах, переломах кісток, виразках; при посиленому фізичному навантаженні та розумовому напруженні, перевтомі, перенапруженні, при швидкій стомлюваності, слабкості, астенії, стомленні м'язів; профілактика та лікування гіповітамінозу вітаміну С; при необхідності додаткового джерела вітаміну С у період недостатнього надходження його з їжею або підвищеної потреби організму у вітаміні С; схильність до кровотеч, особливо з ясен, при геморагічних діатезах, носових, легеневих, печінкових кровотечах; доповнення при терапії препаратами заліза; захворювання шлунково-кишкового тракту (ахілія, виразкова хвороба, особливо після кровотечі, ентерити, коліти, гельмінтози, холецистит); захворювання печінки (хронічні гепатити і цирози); надниркова недостатність (хвороба Аддисона); для підвищення кислотності сечі (зниження рн); гемосидероз; меланодермии, еритродермії, псоріаз, хронічні розповсюджені дерматози; як антиоксидант - атеросклероз, бронхіальна астма, дифузні хвороби сполучної тканини (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, склеродермія) та ін; алкогольний та інфекційний делірій; гостра променева хвороба; посттрансфузійні ускладнення; передозування антикоагулянтів, отруєння аконітом, анестезином, аніліном, антабусом, барбітуратами, бензолом, дихлорэтаном, калію перманганатом, метиловим спиртом, миш'яком, окисом вуглецю, синильною кислотою, сульфаніламідами, талієм, фенолами, хініном. Протипоказання Препарат протипоказаний при цукровому діабеті, хворим з підвищеним згортанням крові, тромбофлебітами і схильністю до тромбозів, гіперчутливості. При вагітності може застосовуватися з урахуванням загальних протипоказань. Побочное действие Очень редки. После длительного применения больших доз может появиться диарея (раздражение слизистой ЖКТ, рвота, понос), уратные оксалатные камни в почках, гипероксалатурия, химический цистит, временное понижение pH мочи. При длительном приеме в больших дозах возможно угнетение функции инсулярного аппарата поджелудочной железы, а также угнетение функции почек. Особые указания и меры предосторожности С особой осторожностью назначают пациентам с мочекаменной болезнью, не рекомендуется длительно применять большие дозы. Під час тривалого лікування необхідний контроль за функцією нирок, АТ і рівнем глюкози (особливо при призначенні високих доз). Застосування великих доз препарату може впливати на результати деяких лабораторних аналізів (вміст глюкози, білірубіну, активності трансаміназ, ЛДГ, дослідження калу на приховану кров). Лікарська взаємодія Взаємодія з ліками більш часто виникає при тривалому застосуванні великих доз. Підвищує концентрацію в крові саліцилатів (збільшує ризик кристалурії), етинілестраді