Юна Кейт втекла з батьківського дому. Дівчина пообіцяла собі, що ніколи не
виховуватиме свою дитину так, як виховували її саму. А потім народилася Сабіна
й усе повторилося. Уперте й вибухове дівча з презирством ставиться до своєї
матері й засуджує її. Непорозуміння між ними глибшає, поки не перетворюється
на прірву. Сабіну відправляють до Ірландії пожити з бабусею, Джой, яку та
побачить уперше в житті. Подих старого будинку просякнутий пліснявою та
пам’яттю, у ньому сплелися щастя, надія і застарілий біль. Сабіна, Джой і Кейт
починають розуміти: щоб упевнено крокувати вперед, не завадить озирнутися на
те, що залишаєш позаду