В основу психотерапії посттравматичних розладів особистості Дональд Калшед
кладе ідею про те, що душа живе між двома світами —тарно та аудіо, а культура
надає особистості міфопоетичну матрицю, що допомагає вижити після важкої
травми. Аналізуючи подібності та відмінності Юнгіанського та психоаналітичного
підходів до терапії, автор розкриває тонкощі психологічної роботи зі
сновидіннями та тілесних симптомами людей, які пережили ранні травми. Особлива
увага приділяється пророблянню в терапії диссоціації та саморуйнівних
тенденцій, специфікі перенесення/контропереносу та недостатньої символізації.
Для ілюстрації своїх виводів автор використовує клінічний матеріал і художні
образи, зокрема казки.