Мурашина кіс-та 100 мл

Кілька примірників у наявності 1. Загальна характеристика 1.1. Мурашина кислота (НСООН, СН2О2), молекулярна маса 46,03, щільність 1,2126 г/см3, безбарвна рідина з різким запахом, температура кипіння 100,8 °С, температура плавлення 8,4 С. 1.2. Для обробки бджіл, уражених варроатозом, застосовується технічна мурашина кислота марки А (вищий і перший сорт) і марки В, ГОСТ 1706-78, а також мурашина кислота ЧДА (чистий для аналізу), ГОСТ 5848-73 в концентрації 86,5%-99,7%. Випаровування кислоти у вулику має бути близько 10 мл/добу. 2. Порядок застосування 2.1. Мурашину кислоту для лікування бджіл при варроатозе застосовують при температурі навколишнього повітря від 14 до 25 С у весняний час (після масового обльоту бджіл) і в летнеосенний період (після відкачки меду). 2.2. Мурашину кислоту, поміщають в бджолині сім'ї навесні двічі з інтервалом 12 днів терміном на 3-5 днів, а восени одноразово на 3-5 днів. 2.3. Під час обробки бджолиних сімей мурашиною кислотою верхні льотки у вуликах повинні бути відкриті. 2.4. Мурашину кислоту застосовують у поліетиленових пакетах розміром 20 X 30 див. в плоских флаконах з діаметром шийки близько 2 см або поліетиленових побутових кришках діаметром 9 див 2.4.1. У пакети вкладають 2-3 картонні пластини розміром 15 X 25 см, товщиною 3-5 мм і вливають в них 30-50 мл мурашиної кислоти. Після вбирання пластинами усієї кислоти, пакет закривають, двічі перегинаючи його верхній край. Перед застосуванням у пакетах проробляють 1-3 отвори (залежно від сили сім'ї) діаметром 1,5 см потім їх поміщають зверху на соторамки отворами вниз і ближче до задньої стінки вулика. Під пакет підкладають дві дерев'яні рамки. 2.4.2. У флакони наливають 30-50 мл мурашиної кислоти, вставляють у них кручені марлеві гноти товщиною, що відповідає діаметру горловини. Довжина гнота повинна бути на 3-5 см більше висоти флакона. Гніт просочують кислотою шляхом занурення його пінцетом у флакон. Один кінець гнота витягають назовні і розкручують над шийкою. Флакон підвішують до верхнього бруска порожній рамки і розміщують збоку гнізда. 2.4.3. Порожню поліетиленову побутову кришку ставлять у вулик на соторамки, наливають у неї 30 мл мурашиної кислоти і накривають картоном розміром 10 X 10 див. 2.5. Обробку бджолиних сімей проводять наступним чином. З вуликів знімають кришку, утеплювальну подушку, холстик і обкурюють бджіл димом з димаря. Заправлений мурашиною кислотою пакет, флакон або кришку поміщають у вулик, як зазначено в пунктах 2.4.1., 2.4.2., 2.4.3., потім на соторамки кладуть холстик, утеплюють і вулик закривають. 2.6. Мед, отриманий від бджолиних сімей, які зазнали обробки, використовують в їжу без обмежень. 3. Запобіжні заходи 3.1. При работе с муравьиной кислотой необходимо соблюдать меры предосторожности: к работе допускаются лица, прошедшие специальный инструктаж; обработку пчел проводят в халатах, прорезиненных фартуках, резиновых перчатках, очках и респираторах; расфасовку проводят в вытяжном шкафу или на открытом воздухе; избегают попадания препарата на кожу, одежду и в глаза; после работы спецодежду нужно снять, руки и лицо тщательно вымыть, рот прополоскать водой. 3.2. При попадании муравьиной кислоты на кожу ее немедленно смывают большим количеством холодной воды, а затем водой с мылом. 3.2.1. У разі отруєння мурашиною кислотою необхідно провести рясне промивання шлунка водою, прийняти всередину яєчний білок або слизові відвари, негайно звернутися до лікаря (вводять камфору, ізотонічний розчин натрію хлориду, внутрішньовенно — 10 мл 10%-го хлористого кальцію); блювотні засоби протипоказані.