Дідух із злаків та сухоквітів

Дідух із вівса, проса, ячменю, льону, кермеку, амобіуму. Дідух — це традиційний символ урожаю та добробуту в українській культурі, який має глибоке сакральне значення. Слово "дідух" буквально означає "дух діда". Цей обряд має коріння у дохристиянських часах, коли українці вважали, що духи предків живуть у врожаї та оберігають їхній добробут. З поширенням християнства дідух став невіддільною частиною різдвяних традицій. Його вважають символом Ісуса Христа як "життєдайного хліба". Дідух встановлюють під час святкування Різдва як символ духів предків, які оберігають родину, а також як знак вдячності за зібраний врожай. Традиційно дідух розташовують на почесному місці у хаті – найчастіше в "червоному куті" біля ікон.